Алергічний риніт–запальне захворювання слизової оболонки носа, яке виникає під впливом алергенів і клінічно характеризується появою свербіння у носі, ринореєю, нападами чхання, закладеністю носа, зниженням нюху. Алергічний риніт представляє собою проблему, що погіршує якість життя і призводить до значних незручностей для пацієнта. На алергічний риніт страждає від 10 до 20% населення, а серед дітей – від 4,0 % до 40%.  Алергічний риніт є фактором високого ризику розвитку бронхіальної астми.

Класифікують алергічний риніт наступним чином.

  • За варіантом перебігу:
    • епізодичний (сезонний): симптоми спостерігаються епізодично, менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів підряд;
    • цілорічний (хронічний): симптоми спостерігаються більше 4 днів на тиждень або більше 4 тижнів підряд.
  • За характером перебігу:
    • легкий (все наведене): нормальний сон, немає труднощів під час щоденної активності, занять спортом або відпочинку, немає нестерпних симптомів;
    • середньотяжкий/тяжкий (один чи більше критеріїв): труднощі під час щоденної активності, занять спортом або відпочинку, порушення сну, негативний вплив на працездатність/нав­чання у школі, наявні нестерпні симптоми.

Варіантом алергічного риніту є сезонний риніт,  частіше за все зумовлений сенсибілізацією до алергенів пилку рослин, тому його часто називають полінозом (від англ. pollen – пилок). Для полінозу найбільш характерна полівалентна пилкова сенсибілізація. Поєднану сенсибілізацію до пилку дерев, злакових і складноцвітих виявляють у 53% хворих. Серед полінозів, зумовлених сенсибілізацією до однієї групи пилкових алергенів, переважають варіанти АР, пов’язані з розвитком підвищеної чутливості до пилку дерев (10%), рідше – до пилку злакових (6,5%) і складноцвітих (1%). 

Розвиток цілорічного алергічного риніту пов’язаний із сенсибілізацією до аеро­алергенів житла, насамперед до алергенів кліщів домашнього пилу – Dermatophagoides pteronyssinus і Dermatophagoides farinеae (55%).

Клініка. Сезонний алергічний риніт починається гостро. Цілорічний – характеризується менш гострим початком хвороби, симптоми його можуть виникати впродовж усього року.

Скарги хворих на алергічний риніт :

  • свербіння в носі;
  • слизові або водянистих виділень з носа;
  • чхання;
  • утруднення носового дихання;
  • кон’юнктивіт.

Алергчний риніт у частини хворих є першим і єдиним проявом. Проте він дуже рідко буває ізольованим: ушкоджується також слизова оболонка додаткових пазух носа, глотки, гортані, бронхів, слухових труб, а іноді – середнього вуха. В 30 % випадків в період його загострення виявляють також симптоми бронхіальної астми.

Діагноз базується на ретельному вивченні сімейного та індивідуального анамнезу, огляду отоларингологом та алергологом, лабораторних та інструментальних дослідженнях.

Схеми лікування для кожного пацієнта підбираються індивідуально.

Більш детально Ви можете проконсультуватися у наших спеціалістів.

Алергічний риніт. Що це?