Псоріаз — хронічне періодичне захворювання шкіри запального характеру. Це одна з найбільш поширених генетично обумовлених хвороб, яка вражає близько 2% населення.
Характерні ознаки псоріазу
Специфічними для псоріазу є папули плоскої форми від світло-рожевого до червоного кольору, покритих великою кількістю сріблясто — білих лусочок, які періодично зникають не залишаючи рубців. Симптоми захворювання можуть проявлятись у різному віці, включаючи дітей та немовлят, проте найчастіше з’являються у молодих людей після 20-25 років.
Типи псоріазу
- 1 тип — перші симптоми з’являються до 40 років. Спострігаються генетична схильністьта часті випадки захворювання у сім’ї.
- 2 тип — проявляється після 40 років, характеризується високим впливом екологічних факторів та м’яким перебігом, рідко є спадковим.
Залежно від розміру уражень виділяють:
- точковий псоріаз,
- плямистий псоріаз,
- географічний псоріаз,
- псоріатична еритродермія.
Псоріатичні ураження можуть вражати всі ділянки тіла, але найбільш характерними місцями ураження є:
- лікті та коліна;
- поверхні верхніх і нижніх кінцівок;
- попереково-крижова область;
- тулуб;
- руки і ноги;
- шкіра голови;
- шкірні складки;
- нігті.
Причини появи псоріазу
Псоріаз — це системне аутоімунне захворювання. Однак, незважаючи на велику кількість досліджень точні причини виникнення досі не з’ясовані. Можна лише приблизно назвати ряд факторів, які можуть виступити тригерами та спровокувати появу захворювання:
- Надмірне вживання алкоголю;
- Паління;
- Хронічні бактеріальні та грибкові захворювання;
- Часті стреси;
- Порушення обміну речовин;
- Гормональні зміни.
Лікування
Це рецидивуюче захворювання, існують безсимптомні періоди різної тривалості, які чергуються з рецидивами. Вони трапляються навесні та восени, часто під впливом різних подразників.
Псоріаз досить суттєво впливає на якість життя пацієнта, особливо на його психічний стан. Саме тому лікування повинно бути комплексним і базуватись не тільки на внутрішньому та місцевому застосуванні ліків. За необхідності пацієнту окрім дерматологічного лікування призначають спеціальну профілактичну дієту. У деяких випадках може знадобитись допомога психотерапевта, оскільки дане захворювання може вплинути на рівень самооцінки.